[i]Вона – шукала, осінь,
Між тиші та краплин дощу…
Їй слів було не досить –
Я серце, птахом відпущу…
Вона писала прозу,
Таку солодку та гірку…
І час в стані неврозу –
Стікав, у спогадів ріку…
І так життя минало,
Між літом, осінь пролягла…
Ти так її чекала –
Що знов на вірність, присягла…
Та вже летіла в прірву,
Цілуючи її вуста…
Вона для тебе зірве –
Знов лиш, пожовклого листа…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2015
автор: Валерій Кець