Пахне смерть польовими квітами,
смердить таким запахом теплим.
На душі сиро, чорно і вітряно,
плаче серце від горя, аж терпне.
Пахне відчай воском гарячим,
задухою і пустотою.
Болем важким, нетерплячим,
що б'ється об час сиротою.
Пахне днем живим і останнім,
землею, спустошеним світом.
Кінцем несподіваним, раннім,
назавжди украденим літом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2015
автор: Руслана Лукаш