Притулитись...лід розтане,
Потече слізьми додолу.
Сутність обнімаєш голу,
Та не бачиш, що довкола
Відцвіли давно каштани.
Стану зірваним листочком,
Пелюстками хризантеми
І вплетусь в чужі тотеми,
Хоч можливо, знов не в тему -
Розкриваюсь пелюсточком.
Притулюсь, стіна холодна,
Сонце вже давно не гріє,
В попіл зотлівають мрії,
Смуток крає, болем криє,
Не пручаюсь, хоч не згодна.
Відступлюсь, солодкі жарти
Не мені, мені - солоні.
Місяць знову вже уповні,
Нові лінії - в долоні,
Де кохання?Кину карти...
Вересень 2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2015
автор: Ліна Ланська