Я прочитав ненароком ось цього вірша,
Осінь прийшла й щось проснулося дивно забуле.
Кава схолола, мені це ні раз не міша,
Ось помішаю її, як далеке минуле.
Славні літа полетіли кудись від вікна,
Ваблять примарами тихі, заплакані скельця,
Осінь прийшла несподівана й трохи сумна,
Спогад чужий наче свій опустився на серце.
Розпач чомусь несподівано взяв, охопив,
Цеї підлоти не ждав від вірша я, нівроку.
Я ж був насправді статечним завжди, не таким,
Я ненароком…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604972
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2015
автор: Мірошник Володимир