Цей теплий дощ, що барабанить у вікно
Мені згадав твої зелені очі;
«Де ти?» - кричу я вдалину,
А в відповідь – гнітюча тишина уночі.
Пішов ти в вечері, нічого не сказавши,
Забувши все, що ще було до нас;
Чому так сталося я вже не розумію
І не спитала в ночі – в чому є вина моя.
Тепер все скінчено, і вже нічого не вернути.
І стали ми уже зовсім чужі.
Та пам'ятай - мені ніколи не забути
Щасливі дні і ночі навесні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2015
автор: Мирося Іванюк