Я прийшла - позбирати розсипані в небі жарини
У велику тарілку, що золотом манить в пітьмі...
Чорна хмара повзе, і ковтає, ковтає хвилини
Зорі гаснуть покірно, згортаючи світло, німі...
Сивий вітер холодний жбурляє листки знахабніло.
Крім промоклих дерев і кущів тут нікого нема...
Може, серце моє, від байдужості ти скрижаніло,
Знов розвіяти тугу по вітру я хочу дарма?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605088
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.09.2015
автор: Monro_3oktober