Порину в сон, там небо розмалюю,
Зелені хмари в голубе латаття.
На дим розвію вікове прокляття,
І в чорноліссі оленя вполюю.
Прикрашу в срібло попіл та багрянець,
Спаде росою ранок променистий
А якщо раптом грім у небі гряне,
То лише кинуть дощ - прозорий чистий.
Як гарно спиться, щось торкає шию,
Спекотно так...та це ж бо я в Сахарі!..
І щойно пролітала тут на хмарі.
Лишень з тобою я літати вмію.
Перлинки сліз спішать...та зупиніться,
Немов уперше стану до причастя,
Це ж тільки сон, усе це просто сниться,
І вії мокрі...то мабуть, від щастя...
07.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2015
автор: Ліна Ланська