Полетіли думки навпростець,
А дарма ім порожньо блукати?
Так нема перешкод для сердець,
Завжди поруч родина і мати.
В сумний час, та коли защемить
Щось в Душі, несподівано важко,
Я згадаю щасливую мить,
Та коханну навіки Наташку.
Мати раптом всміхнеться мені
І відчую тепло, навіть взимку,
Заспіваю Душею пісні...
Ах, спасибі, Любов, за підтримку!
Полетіла Любов навпростець.
До свого заблукалого сина.
Завжди поруч Всевишній Отець,
Завжди поруч моя Україна!
4 вересня 2015 р. (на сайте автора: http://chtoikak.vsego.net/mediya-2/112-ukraine/730-moya-ukraina-ukr )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605122
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.09.2015
автор: Илья Вардиев