Експромтом дощ вистукує синкопи,
в дуеті з вітром – це класичний збіг.
Застрягли в лісі клени – глинокопи
й не витягнуть з рудої глини ніг.
А дощ над перехожими кепкує,
ламає вітер парасоль кістки,
і лицемірка – осінь знов пліткує
про те,що в літо спалені містки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605255
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.09.2015
автор: Любов Матузок