Ти даєш мені сили жити.
Ти даєш мені сили бути.
Ти мій простір, із неба зшитий.
Ти вітрило, вітрами дуте.
Душу тішиш, мов поле хлібне.
Слово родиш в душі іскристе.
Ти, як кисень, мені потрібний,
Наче дневі диск золотистий.
Хочу птахом до тебе впасти –
Синім-синім, як неба кусень.
В леті гублячи всі баласти,
Мов намисто продерті буси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)