У кожного міста є картка візитна,
Є те, що у інших містах не знайти,
А Дніпропетровськ чим у світі помітний,
Що зможеш про нього ти розповісти?
Пройдись по сучасним околицям міста,
Найдовшою вулицею над Дніпром,
І фотографуй його види барвисті,
І крок зупини перед церкви хрестом.
Оглянь старовинний низенький будинок,
Де мешкали люди минулих століть,
Тепер по фасаду плететься барвінок,
Й підлога стара під ногами скрипить.
Вдивляйся в обличчя застиглі в граніті,
Найбільше їх нам залишила війна.
Щоб ми пам’ятали – онуки і діти,
Яка у свободи і миру ціна.
Дніпро і мости – символічне єднання
Всієї країни , не лиш берегів,
Мост – Сіті – це місто мостів і кохання,
Яке не старіє від плину років.
Ще варто на острів пройтись Монастирський…
Історія острова дуже стара,
Колись заснували ченці візантійські
Свій власний Афон серед течій Дніпра.
Що значить любити своє рідне місто?
Цю землю освячену кров’ю дідів?
Лише милуватись – немає користі:
Зробіть власний внесок в літопис подій.
Іван Підмогильний , Дмитро Яворницький,
і Янгель, і Поль, Лазар Глоба, Гончар
І інших відомих містян товариство
Лишили нам в спадок незлічений дар.
Бо Дніпропетровськ – це насамперед люди,
Їх вчинки корисні для всіх громадян
Їх працею славиться місто усюди,
І в списку є місце новим іменам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605325
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.09.2015
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)