[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSP-a9036f2-M_oBSpGvFmO8K6STrFBhSueDhfNlteqUxs0QSnLOQ[/img]
[i]Колись нас повінчала рання осінь
Простелила долі рушничок
Ми з тобою вдвох на нього стали,
Щоб в спільне життя зробити крок
Теплий вересень нас зустрічав щасливих
Жоржини ще ряхтіли так красою
Ти міцно тримав мене за руку
І нерозлучні ми були з тобою
В осіннім вальсі кружляло жовте листя
Губив своє вбрання колись квітучий сад
Сміялись щедро кетяги калини
А вітер цілував їх розпашілії вуста
В наших серцях все ще цвіла весна
Разом були ми в радості і в горі
Був у мене ти – у тебе була я
Нам сяяли і посміхались з неба зорі
Пори року так мінялись стрімко
По життю неслись, мов на баскім коні
А коли назад я озирнулась
Там уже виднілись посивілі дні [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2015
автор: Ніна-Марія