Ароматом наповнився ранок,
як завжди без цукру але з молоком.
тільки з нею зустрічаю світанок,
гірка, але з теплим цілунком.
Міцно чашку тримаю в руці,
щоб смак її не загубити,
і знов усмішка на лиці,
та причини нема щоб радіти.
Ранкова кава - в ній моя свобода.
мої не розтлумачені ще сни,
хоч і гірка, та є в ній насолода,
вона дарує відчуття весни.
Я вип’ю кави вранці, одиноко.
я не люблю ділитись сокровенним,
що наболіло, хай буде глибоко,
я вип’ю кави зі смаком буденним…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2015
автор: Наталка Шевчук