Осіння стужа стукотить у календар,
І вітер з дерева зриває перший лист.
А я із літом згодилася б під вівтар…
Та "наречений" крадькома покинув піст.
І всі думки тепер римуються з дощем,
З туманом сизим, що стрічає кожен ранок.
І перші паморозки найтонкішим кришталем,
Одного дня нам розмалюють двір і ґанок.
І за вікном опиниться лише +5 раптово,
Нас не врятують євровікна і опалення сезон.
Та вогнику душі не дасть зітлітити тепле слово.
І музикант, що стиха награє у парку вальс-бостон.
Й не важко зовсім буде порадіти листю золотому,
Читати "затишні" книжки і додавати в каву кардамон.
І навіть коли якось ввечері у гості завіта панянка-втома,
В душі тихесенько лунатиме чарівний вальс-бостон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2015
автор: Калатея