То був березень. Падав сніг.
Я мовчала і ти мовчав.
Що лишилось від слів крихких?
Я не знала. Чи ти – знав?
Лише погляд. Один лиш крок –
І злітають зірки з орбіт.
Та не треба мені зірок,
Бо порожній без тебе світ.
Уже вересень. За вікном
Синім небом до тебе шлях.
Час минув – і здається сном
Твоє ймення в моїх вустах.
Що ж лишилось від слів крихких?
Погляд втупивсь у небо й закляк.
Де той березень?.. Де той сніг…
Як же жити без тебе? Як…
2004-10-06
Пам’яті давнього почуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605856
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2015
автор: Анно Доміні