Розкодуй мене,Всесвіту,прошу!
Хоч на мить,хоч на ціле прощай.
Може зможу в небесній покорі,
Зупинити всю людську печаль...
Ту любов,що забита цвяхами,
Що іржа вже проїла усе,
Може зможу сказати устами,
Зупинись...не вбивай,не вбивай.
Розкодуй мене,Всесвіту,прошу!
Щоб я знала з якого крила,
Вийдуть світла, стріли-близнята,
Окриляти любов"ю всіх вас.
Я прошу,любий мій Світу,
Ти дай знак,як будеш зникать,
Я оголю тобі свою душу,
Щоб вогонь від свічі не зникав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605906
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.09.2015
автор: Плискас Нина