Одинадцять вечора,
Спохмурніло лице.
Зняв піджак,
І повісив собі на плече.
Йде помалу,
Думає: що ж він зробив не так?
Зі злості кинув букет на землю,
Підняв та викинув у смітник.
В кишеню руку запхав,
Мобільний витягає,
Зайшов у контакти,
І номер її шукає,
Знайшов, промайнуло питання:
Чи на рахунку він що небудь має?
Має, дзвонить,але вона не відповідає.
Злий, сумний, розгублений, ображений,
Йде додому він, душевно зранений,
Проходить він коло її вікна,
Заплакав...
Закохався, а вона не прийшла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2015
автор: Давид Мрійник