Я не мрійливий синій кит.
Я лиш бажаний паросток осінній.
Твоє волосся, як шовковеє проміння,
твої вуста, мов темно-бурий небоцвіт.
А очі твої, що синіші моря кораблів,
перлинами здіймають хвилі, сірі блискітки у нім.
А погляд твій мудріший всіх земних старців.
І звісно, слово твоє солодкіше,
всіх незвіданих світів.
Все це злилося,
все з'єдналося в тобі,
бо ти, матуся, - сама файна на землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605966
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.09.2015
автор: Петріщев Артур