Скажи усім, щоб всі почули,
Наголоси на цих речах!
Щоб кожен з нас ніс на плечах,
Мішечок з правдою, сутулих.
Відкинь слова, плющем обвиті,
й брехнею всипані рядки.
Вони снували крізь роки,
Ну а теперь лежать, мов вбиті,
На пожовтілому папері.
Хтось вийде у вікно, хтось в двері.
А ти йди прямо до мети,
До правди, що мов сива жінка ́
Перед вікном снує в будинку.
Мов птаха до мети лети!
10.09.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605997
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 11.09.2015
автор: AliceScale