Без каплі радості сказала:
" Я заміж, якось воно буде,
Без гостей, просто пуста зала,
І байдуже, що скажуть люди...
Не хочу сукні і фати,
І привітань чужих не треба,
Бо я завжди зможу піти,
І вкрасти в інших трішки неба...
Ти ж розумієш уже час,
У подруг підростають діти,
Можливо, вийде все у нас,
Я зможу все перетерпіти..."
І смуток обійняв кімнату,
Обірваний на півслові,
Оплачеш його, наче втрату,
Цей шлюб без щастя і любові!
© Наталія Шафран
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606035
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.09.2015
автор: Наталія Шафран