Ти подай мені руку, підем разом до осені в вальс,
Закружляємо з листям в ритмічнім повільнім танку.
У дуплі, в старім дубі, вітер в струни дмухне, в контрабас,
Кволим крильцем метелик тріпне і злетить - рандеву.
Рудо коса ж красуня стишить хід свій на хвильку в садку
І насипле в поділ спілих груш, їх тобі простягну.
Соковиті, медові, як губи, що жадні цілунку,
Пригорни до грудей, мерзнуть ноги, ступивши в росу.
Розпашілі обоє, скинем вагу минулих років
І сп’янілі тіла заполонить музичний запал.
І забудуть серця гулкий рух тих нав’язливих кроків,
Ми з тобою поринем душею в чарівності бал.
11.09.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2015
автор: Валентина Ланевич