"наодинці з обличчями…"

наодинці  з  обличчями  мертвими
сподіваючись  на  їхню  рідність
залишилася

кілометрами  вицвіли
відстанню  сотень  телефонних  мереж

мовчать
або
мовчать

іноді  тиша  впивається  глибше
за  найнесамовитіший  крик

але  не  зараз

тепер  вона  стала  касиром  у  метрополітені
хоч  бери  і  купуй  жетони

мені  по  одному  будь  ласка

на  кожне  око

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606051
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2015
автор: Лілія Войтків