Всі ми по своєму трішки надбиті.
Хто ділом, хто словом, хто дном,
І десь добром, позолотою вкриті,
А десь добряче облиті багном.
Як з фарфору вази древні ті,
у кожної історія лише своя.
Хтось пробачав чи жив в злі,
Бувала лише остання мелодія...
Історій багато, у кожного є,
Але чи є яке то іншим діло?
Краще додати своє і чуже,
Щоб надбите разом вціліло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606153
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.09.2015
автор: Rocusan