Горіть, мости минулого мого!
Я не дозволю знищити майбутнє,
Не залишу вам щастя я свого
Перетворити в горе незабутнє!
Горіть, мости, гори, моє минуле!
Нехай вас не потушить вже ніщо!
Сотні людей у ватрі промайнули,
Відповіли за все і ні за що.
Горіть, думки, що заважають жити,
Що наставляють на невірний путь.
Ніхто не в силі все життя тужити,
Ніхто не може лиш щасливим буть.
Горіть, мости минулого мого!
Нехай вас не загасять сильні грози.
Я хочу жити в щасті, більш того,
Тільки від щастя хочу лити сльози!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606201
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2015
автор: Олександра Бабич