Почувши постріли гармат,
Я бачу кожен день ці жертви…
Та все ж шкода не їх дівчат,
Не їх самих, уже померлих.
На жаль не довго сльози лити
Вдові того, хто впав в бою,
Та є душа, що не зцілити
Їй буде спокій лиш в раю.
І серед наших ницих справ,
Всієї підлості і прози
Єдині в світі я пізнав
Святі і справжні, щирі сльози...
То сльози бідних матері́в,
Що втратили своїх синів.
Їм вже ніколи не забути,
Як вже назад не повернути
Деревам, втрачених листів…
Автор: М.А. Некрасов Переклад: Володар Часу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606210
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.09.2015
автор: Володар Часу