Не плачу,не радію,не сміюсь-
Зігріє чай у дощову негоду...
Тебе шукаю, в очі подивлюсь,
Побачу в них я сердечко народу.
Ти як вогонь, що гасить океани,
І як орел, що в небо десь летить.
Коли підеш,залишиш в серці рани,
І там вогненна іскра палахтить...
А ти подумав - що ж мені робити?
Як житиму без тебе тепер я?
Найлегше було сердечко розбити,
Та я усе ж залишуся твоя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2015
автор: Sindicate