До суму звикли восени.
Ниття. Мелодії тривожні.
Навколо сіро... Все порожнє
І навіть сни це вже не сни.
Осінній дощ - холодний стук,
А влітку ще це зігрівало.
Тепла і сонця стало мало,
Нахабно лізе сум до рук.
Та знаєш... Літо буде знов!
Не плач! А осінь - непогано
І не страшна холодна рана
Якщо твоє тепло - любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606265
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2015
автор: Сова