Посмішка Твоя, коханий це-промінчик з неба,
Ніжно огортає погляд мій.
Дотик вуст й тихесенько, на вушко: ” треба”,
“Мила, прокидайся, сонечко, мерщій!”
Свіжа кава, страва із кохання-вранці,
Залишають незабутній післясмак…
Допінг щастя, світла, ми-любові бранці,
Новий день разом, якось отак.
Знов наспівуєш мелодію сердець, ритмічно
І, бурмочеш , щось кумедно попід ніс.
Міцно обіймаєш, кажучи, мантрично:
“ Я в Тобі, кохана, зорею ранковою проріс.”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2015
автор: Endorphinochka