[b][color="#8c00ff"]Я боронила пам'ятник...із мрій.
У нього ідеальне все і гоже...
А у житті немов клубок-сувій,
Так легко сплутується добре і вороже.
Та я не звикла відступати - й край...
Як допече, той пам'ятник згадаю.
І посміхнусь, майну думками вдаль:
Там квіти радості і шепіт водограю.
Хтось хоче плутати-розплутати нитки:
В каміння все своє - і дні, і ночі...
А я обра́з підпалюю містки
Й знаходжу щастя, що роки лоскоче...
[i][/i][/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2015
автор: zazemlena