Останнiй лист в галактику Деметри
Порожнiм дзвоном
В вiчнiсть вiдлетить
Захриплим, безпомiчним
Криком в душi моїй погаслим вогником бринить.
Посухле ворожбитське зілля тліє.
Дурманяча димота навкруги
То не трава пожухла, зібрана у лісі тліє,то гине від тебе моя душа
Планети-зірки з золотавим пилом
Твоя орбiта ближча до свiтила нiж моя
В вiдкритий космос поштовим голубом записка вiдлетiла i бiльше,вже не повернулася назад
Лише злiтало пiр'ячко iз неба.
Знищенна бiлiсть
Щирiсть почуття
Останнiй лист в галактику Деметри
Лиш зв'язка речень й запах полину
Копиця слiв i оберемки лiтер
Минулi днi уже не поверну
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606334
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.09.2015
автор: sofjadamenko