В безжурній злюбі випліталась наша ніч
Кипучим променем осліплена була,
Вступаючи в промоклі чиїсь капці…
Ютилась поруч НЕВІДОМІСТЬ бабця
Ти брав зі столу персики - плоди
Томив кальян у забаганках Сходу
На таці кави, розтопивши зливки
У мені німфетку, легкокрилу зводив..
То в сподіваннях , порпалась душа
Коли, ти упивався тільки тілом -
А бабця неодягненою десь пішла;
Я, в капці більш вступати не схотіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2015
автор: джива