Колисає сина ненька
З місяцем удвох.
Притуляє до серденька –
Джерела тривог.
Колисає мати сина,
Місяць погляда,
У Всевишнього просила:
«Хай мина біда.»
Колисає сина мати,
Річ таку веде:
«Доля буде хай крилата,
Поруч нього йде.»
Мати сина колисає,
Не стуля повік:
«Долю матимеш, краса є,
Довгим буде й вік!»
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606442
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)