НАСТАНОВНІ СТРОФИ

***
Пережили  лиху  годину
і  не  любили  Бога-Сина
за  те,  що  волі  не  дає...
І  поки  інша  настає,
не  забувай,  що  ти  –  Людина,
якій  даровано,  що  є.

***
Кохані  й  любі  мають  розуміти,
що  на  віки  –  не  всі  чоловіки,
які  належать  більше  цьому  світу,
аніж  бажають  власниці-жінки.

***
Тебе  ніщо  не  переможе
і  не  попутає  лихий,
коли  душа  пізнати  може,  
що  і  бідою  милість  Божа
вчить  і  карає  за  гріхи.

***
Той,  що  кидає  перший  камінь
у  грішника,  і  каже,  –  [i]А́мен![/i]  –
і  думає,  що  є  святий,
ламає  заповідь  останню,  –  
[i]не  будь  лукавий  і  дурний.
[/i]

***
Уявне  нівелює  темне
утопією  КІНЕМА:
антигерої  і  юрма,
неволя,  зрада  і  тюрма...
Тому  не  рипайся  даремно
туди,  де  виходу  нема.

***
Горить  надія.  Мрія  тліє.
І  жебоніє  білий  світ.
А  ти  нотуй,  як  вітер  віє,
зело  зелене  зеленіє,
і  переписуй  заповіт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606470
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 13.09.2015
автор: I.Teрен