У всій неправді є доля правди.
Тому у світі чотири пари двійників
находиться для однієї людини.
А кораблі пливуть,відпливають
в простори не бачені, не вивчені.
Покидаючи своє, рідне.
Рівний горизонт.
Кораловою корою покрите дно.
Чиїсь губи з'явились на блідому фоні,
з оксамитово-блакитним відтінком.
Все повторюється, бо все це - кимось давно прожите.
Розуміючи це - розуміється.
Що далеко від своєрідності задуманих
шляхів, запливають ті кораблі.
Відкриваються "нові Америки", "нові Індії".
Розголошується по всіх судинах,
венах,капілярах.... інформація життєво необхідна.
Нові мови - для кожного свої первинні,
з дитинства привиті, що для іншого чуже -
неопізнане ЛО.
Сухі троянди втрачають свою вологу під
променями солодкого сонця.
Сприятливі умови.
Сприятливі часи.
Обертатися й дивитися на зустріч
Їм,
Велика містерія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606487
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2015
автор: Петріщев Артур