Душа-краса… У ній є щось від цвіту –
Таке ж п’янке й яскраве полотно.
У ній усі відтінки й барви світу,
Відкрите сонцю нарозтв́ір вікно.
Душа-краса …Це небо без хмарини.
Це смак окрайця хліба з молоком.
Це щиросердний чистий сміх дитини.
Широкий обшир за вузьким мостом.
Душа-краса… У ній розмите сіре,
Окреслений Господній силует.
Вона тримає в світле "завтра" віру,
А тим, хто тоне, рятівний жилет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606609
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)