Ти нарешті пішов

Ти  нарешті    пішов.
Ти  нарешті  пішов?
Відбулось    це  сьогодні  нарешті?
Все  міцніше  на  рані  
Зав’язую  шов.
А  думки…    глузд  тримає  в  арешті.

Ти  пішов...,  так  пішов,
Як  примара  іде  -  
Тихо,  тіні  злизавши  до  грані.
В  ноги  падає  листя
Кленове  руде.
То  не  листя  –  то  стогін  з  гортані.

Ти  нарешті  пішов.
Заскрипіла  земля.
Лячно  скрикнула  сойка  у  гаю.
Я  почну  новий  відлік,
Усе  із  нуля.
Я  тебе  забува…,  забуваю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606723
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)