І знову постріл, і удар.
Здалось - ножем у спину.
Небесний воїн вже упав
У цю негожу днину.
Небесний воїн у пітьмі,
Його сховали в домовину,
Навколо мороки німі;
Вітер гойдає калину.
Земля давно не плаче,
Вона вже своє відболіла;
Крук той безжалісно кряче,
Воїна ж бо доля підкорила.
Навколо тихо, наче всіх нема.
Трава у крові зеленіє
Здається,що кров-то роса;
Земля вже від жаху мліє!
Воїн давно вже не тут,
Його забрали в небеса,
На нього чекає там Брут
І знову - нові чудеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606771
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 14.09.2015
автор: Роксолана Хомин