Матусина казка, дитинство і юність,
До нині я згадую все, як було,
Де хліба шкуринки життєва духмяність,
Моєї криниці життя джерело.
Вклоняюся, мамо, низенько у пояс,
Бо вже моя доля спішить у літа,
Тепер я збираю врожай свого поля
І осінь сіяє – пора золота…
Сумую за Вами, сумую за татком,
Часами мене пробиває сльоза,
Я пам'ять шаную, живе в мені згадка,
Де Ваша співає пора золота.
Матусина казка, дитинство і юність,
До нині я згадую все як було,
Де хліба шкуринки життєва духмяність,
Моєї криниці життя джерело.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606843
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2015
автор: Віталій Назарук