Посеред мороку, у млі,
буває – іншого не треба,
як відштовхнутись від землі
в блакить замріяного неба.
Залишити буденний дах,
борги, турботи, навіть квіти
і, як щасливий вільний птах,
в захмарну височінь злетіти.
Нехай далеко десь внизу
своє шукають щастя люди –
я хочу витерти сльозу
та заспівати в повні груди…
Хто знає, що таке життя,
і де, чия блукає доля?..
Тут скрізь – то гріх, то каяття,
і тільки в небі – справжня воля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2015
автор: Palitra