За обрієм Грааль
Віконечко моє,...
дорогоцінне небо –
звертаюся до тебе,
бо все у тебе є.
Цей вересень у гронах виноградних –
стежина шурхотить в німім саду...
Чому така засмучена, мій радник,
чи з осінню не зовсім у ладу?
Мій краю, милий край –
блакитнооке чудо...
За обрієм Грааль,
день потаємний судний...
Гора Білуха дивиться на мене –
чи допустила б до своїх вершин?
Така білоголова в світлі деннім,
хоч я далеко, та усе ж твій син...
10.09.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607114
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 16.09.2015
автор: Променистий менестрель