Обійми дарувала чорнота
Так форми бавила осінні
Чутливість влізла в болота
Уста в терпкому потрясінні.
Твердиня Божа у вбранні
Відблискувала новоріччям
Навколо вигорілі пні
сезон дощів перед обличчям
Щокою ніжно до верби
Вона мене лиш зрозуміє
Гіллям сховає від журби
Всота тривогу що багріє
Минулі спогади шкребуть
Сльоза лишає ртутні смуги
Ще гірше буде, та мабуть
Усі ми лише Смерті слуги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2015
автор: Витісненні емоції