Осінь, з золота в серпанку,
Мчить по стежці через бір,
Ось заглянула до парку,
Щоб побавить голубів
Спілим кетягом калини,
Сіменами берестка
І тремтячим тополиним
Дивним порухом листка.
Червоніють намистини,
Вмиті вранішнім дощем, −
Та то ж ягоди шипшини!..
Їжачок спить під кущем.
Всюди осінь лад наводить.
Скільки ж діла на полях!
Пробіжить вітрець по водах –
Очерет позабавля.
06.11.12
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607202
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.09.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)