Заблукала старість посріблила скроні
Заплела у коси паростки весни
Заховала завтра мальвою в долонях
Загорнула вчора в чорно-білі сни
Лиш одне сьогодні тішить світлі очі,
і дитячим сміхом огортає дім
Линуть в чисте небо наміри пророчі
Й пеленають смуток плетивом густим
Заблукала старість посріблила скроні
Висіяла мальви з бабчиних кишень
Посміхнувся тепло пожовтілий сонях
Обійняв дитинно літа новий день.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607241
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 16.09.2015
автор: Оля Бреславська