…

Серед  ста  тисяч  зірок,  боже  мій,
в  горлі  дереться  терпкий  синій  терен
і  вже  нічого  не  сходить  із  зерен
і  вже  гукаєш  бува  супокій
скільки  тобі  напророчили  слав
скільки  казали  іти  без  упину
Тільки  б  тепер  хоч  одну  дужу  спину
І  щоб  хоч  хтось  захистив  і  сховав
Маю  клубок    недолугих    думок
Я  б  розмотала  його,  і  потому,
Щоб  оголоти  і  пустку  і  втому  
Боже  мій,  скільки  на  небі  зірок!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2015
автор: NNNP