Чому сьогодні день такий веселий,
Пташа так ревно дзьобає блакить,
Цілує сонце дворики, оселі,
І потічок привітно жебонить?
Чому дзвенять у грудях сині струни?
Хто їх напнув, неначе тятиву?
Невже таки ввірвалася фортуна,
Гуляє – й не у сні, а наяву?
Чом шавлією озеро клубиться,
«За так» усмішки стрічний роздає,
Душа достиглим персиком сочиться?
Причину… небо відає одне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607353
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)