і крові багато на білом снігу
і чути як постріл луна
і знову студен впав
в коліна чужі
забувши де наша земля
не чує не бачить він неньки
своєї забув він повітря гаїв
і тільки дитя захистивши собою
помер із усмішкой в душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607357
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.09.2015
автор: Доминика