Білим бантиком на волоссі,
Ліг сніг на вчорашнім покосі.
А серце не вірить досі.
Так швидко минула осінь.
Виставляє земля усюди,
Білесенькі – білі груди.
Та залишилося мало часу,
Споглядати оту прикрасу.
Вікна закриті на глухо,
Тільки шорохи ловить вухо.
Вітер виє досить – не досить,
Більше землю снігом заносить.
Дні пролітають скоком,
Минає життя галопом.
Впадає душа у крайність,
На жаль, отака реальність.
2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607449
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2015
автор: Василь Надвірнянський