Я спинила тебе на однесеньку мить

Я  спинила  тебе  на  однесеньку  мить.  
Я  спинила  тебе.  Я  хотіла  спитати:
-Чому  серденько  так  за  тобою  болить?  
І  чи  можеш  той  біль  хоч  якось  відчувати?  

А  ти  глянув  на  мене.  Всміхнувся...  Й  пішов.  
О,Господь,він  напевно  мене  вже  кохає!  
Та  це  ж  я!  І  мене!..  І  мене  ти  знайшов!  
Осінь  стара  на  ковдру  з  листочків  лягає.  

Я  хотіла  спинити.  Кричати!  Взяла
Тебе  тільки  за  руку.  
-Та  Ви...  Помилились...  
Я  молитву  на  душу  тихенько  вдягла,  
Щоби  сльози  оті  по  землі  не  котились.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2015
автор: Джаннет Даклін