МИ - ТУМАН І ОСІНЬ

Осінь  посапує  синім  туманом,
Ми  у  тумані  одні…
Сховані  наші  сліди,
Серце  шепоче:  "Не  йди!..
Будемо  двоє  до  ранку,
У  цій  святій  тишині…

Лист  шурхотить  і  утворює  казку,
Вітер  ганяє  туман…
Ти  назбирала  букет,
Осінь  малює  портрет…
Я  так  люблю  твою  ласку
І  наш  життєвий  роман….

Роси  у  травах  лягли  кольорові,
Ми  позбивали  росу…
Листя  летить  до  землі,
Сиві  пливуть  кораблі…
Нашої,  доле,  любові,
Осені  пишну  красу…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2015
автор: Віталій Назарук