Проїжджаю мамине село
Де над Ворсклою сосновий ліс
Там сирітство мамине цвіло
Білим платтячком сумних беріз,
Батіжком збива росу ранкову
Пастушок - від столу два вершки,
Соняшник надів свою корону
Задрімали на тинах горшки,
На горбі стоїть, мов наречений,
Перелаз - увесь у паничах,
На жаровні сонячній спечений
Потопа город у гарбузах.
Це повітря пити б без упину
З молоком, що тільки від корів
Жаль, що потяг дав лише хвилину
Щоб торкнутись маминих скарбів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2015
автор: Тетяна Акименко